«ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО У САМООСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ»




Доповідь

на педагогічні читання

з нагоди річниці

з дня народження В.О.Сухомлинського

на тему

«ВИКОРИСТАННЯ

ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

У САМООСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ»

 

 

 

 

 

Підготувала Бондарчук Р.Г.

 

 

 

2015

ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

У САМООСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

      Розвиток творчої особистості є важливим завданням української системи освіти. Становлення такої особистості починає формуватися ще в молодшому шкільному віці.

Щоб виховати особистість здатну до самореалізації в навчально-виховному процесі та подальшому житті, необхідно самому вчителю постійно працювати над розвитком свого творчого потенціалу, удосконаленням своїх професійних умінь. Кожен педагог має володіти вміннями та навичками із самоосвіти та виховання, тому що самоосвіта є важливою формою підвищення науково-методичного рівня вчителя. Удосконалюючись, вчитель досягає вершин, а твори видатного педагога  В.О.Сухомлинського і є великою допомогою для професійного саморозвитку вчителя.

В.О.Сухомлинський  приділяв велику увагу питанню самоосвіти: «Знання, добуті самоосвітою, дуже міцно зберігаються у пам’яті».

Головною метою самоосвіти є оновлення, збагачення і поширення теоретичних знань вчителя, поглиблення знань з предмета, використання в практиці роботи різних наукових досягнень, задоволення власних інтересів і потреб освітнього закладу, а також формування особистості вчителя.

Сухомлинський вважав, що велику увагу самоосвітній діяльності повинні приділяти саме вчителі початкових класів, тому що «той, хто вводить маленьких дітей у світ природи і людського суспільства, повинен бути знаючою, розумною, всебічно освіченою людиною».

Необхідністю самоосвіти є потреба збагатитися   новими знаннями: «знати більше, ніж я знаю сьогодні». Потрібно іти в ногу із життям, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися повагою батьків, вчителів, відповідати потребам керівництва, а особливо учнів, тому що, за словами В.О.Сухомлинського, «учень повинен бачити в учителеві розумну, знаючу, думаючу, закохану в знання людину».

Навчати самого себе набагато важче, ніж когось, тому потрібно виробити певну систему самоосвітньої роботи. Це усвідомлення необхідності самоосвіти, оцінка свого реального професійного рівня, постановка перед собою реальних цілей, зіставлення їх зі своїми можливостями, складання плану подальшої самоосвітньої діяльності.

Цей процес повинен бути керованим. Стимулювати діяльність творчого вчителя повинна адміністрація школи, обов’язково вголос відмічаючи його творчий ріст. При чому вимоги до вчителя повинні бути значно вищі за його можливості, але обов’язково викликати в нього інтерес.

Вчений-практик відмічав: «Самоосвіта – самостійне оволодіння теоретичним матеріалом та практичними вміннями».

Виходячи із цих слів, ми можемо прийти до висновку, що всі теоретичні знання, які здобув вчитель, повинні бути у його практичній діяльності і сприяти поглибленню знань учнів.

Складаючи план роботи самоосвіти, треба поєднувати як традиційні, так і інноваційні форми і методи роботи, які розраховані на активну пошукову діяльність вчителя.

Сухомлинський, вважав, що читання для вчителя – найважливіша духовна потреба. Щоб вдосконалювати свої здібності, слід багато читати літератури, вивчати історію, цікавитися педагогічними новинками. Найголовнішим джерелом самовдосконалення вчителя є література (наукова, науково-методична, методична, публіцистична, художня та інша),  хоча існує і багато інших різноманітних можливостей отримання знань, таких, як фахова періодика, Інтернет, радіо- і телебачення, відео-, аудіоінформація, конференції, семінари, круглі столи, майстер-класи, заходи з обміну досвідом, курси підвищення кваліфікації, виставки, музеї, екскурсії, концерти, театри тощо.

Багато уваги приділяв  педагог-новатор  самоаналізу самоосвітньої роботи вчителя, змозі дослідити свої педагогічні вміння.

Для мене особисто головним орієнтиром у моїй роботі з маленькими дітьми  стали слова Великого Майстра: «Дитинство – найважливіший період людського життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє життя». Це було великим поштовхом до неабиякої праці над собою.

Аналізуючи свою педагогічну діяльність, результати знань дітей, ведучи розмови з дирекцією школи,  з колегами, методистами, я неодноразово помічала суттєві прогалини у своїй роботі. Це стало ще одним стимулом до самовдосконалення, саморозвитку.

Кожен вчитель початкових класів нашого МО  ще на початку навчального року обирає питання самоосвіти, над яким він поглиблено буде працювати, планує свою роботу, опрацьовує теоретичний матеріал, втілює на практиці. А на підсумковому засіданні МО звітує про свою самоосвітню діяльність, навчає колег.

Результати своєї самоосвітньої роботи педагоги подають  у формі доповідей, виступів на семінарах, педагогічних радах, методичних об’єднаннях, беруть участь у педагогічних читаннях. Важливо, щоб учитель обов’язково прозвітував про зроблену роботу.

Сухомлинський відзначав, що «головне в школі це живе безпосереднє спостереження явищ навчально-виховного процесу». Тому велике значення для самоосвітньої роботи має відвідування семінарів, майстер-класів, педагогічних читань, школи ППД, школи Гуманної Педагогіки Амонашвілі, які постійно працюють у нашому районі і сприяють обміну досвідом роботи.

Я є керівником педагогічної майстерні, під час засідань якої  практично втілюю в життя здобуті знання,  демонструю слухачам різноманітні форми і методи  роботи на відкритих уроках, майстер-класах, виховних заходах, батьківських зборах. Таким чином доношу до колег те, чого навчилася сама, а вони, в свою чергу, діляться досвідом своєї роботи у формі різноманітних методичних цікавинок, які приготували на чергове засідання. Це є одна з прекрасних колективних форм самоосвітньої роботи.

Багато уваги у своїй самоосвітній діяльності я приділяю вивченню інтерактивних технологій навчання. Як результат, я систематизувала свої напрацювання і представила їх перед слухачами майстер-класу, тема якого «Інтерактивні технології навчання у початкових класах». Свою роботу побудувала так, щоб познайомити вчителів з теорією, і відразу ж навчала, як можна втілити її на практиці.

Таким чином, я поділилася досвідом своєї роботи з головами  МО  кожної школи, провівши майстер-клас на тему «Життя та творчість Лесі Українки», а також з вчителями  району, у яких вища кваліфікаційна категорія, провівши екологічний тренінг «Планета Земля б´є на сполох!». Кожен із присутніх прослухав лекцію, взяв участь у практичній діяльності майстер-класу, цим самим збагативши свій досвід роботи.

На засіданнях РМО у формі доповідей ділилася досвідом роботи з вчителями району з таких питань: «Формування обчислювальних навичок у 1,2 класах», «Здоров'язбережувальні технології. Використання пальчикової гімнастики на уроках у початкових класах», «Розв’язування задач за методикою С.Скворцової»,  «Рефлексивний компонент уроку» і т.д.

Працюючи над проблемою розвитку творчого потенціалу учнів початкових класів на уроках української мови, розробила систему уроків з розвитку зв’язного мовлення для учнів 4 класу, а також дидактичний матеріал з української мови на основі творів письменників Волині (4 клас).

Будь-які дослідження, пошукова робота, творча діяльність є першими кроками до саморозвитку, самовдосконалення.

В.О. Сухомлинський зазначав: «Щоб дати учневі іскорку знань, вчителеві необхідно вбрати ціле море світла».

Справжній педагог повинен рухатися від мети до мети, щоб дати можливість учням прожити в школі яскраве, повноцінне, радісне життя.

Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського залишається основою становлення педагогічної майстерності, а, отже, й професіоналізму цілих поколінь.

Отже, будьмо гідними послідовниками великого педагога. Працюймо над своїм розвитком. Вивчаймо його творчість. Майстерно втілюймо в життя всі його настанови і поради. Адже вони були важливі в часи його діяльності, вони актуальні зараз, вони залишаться основою педагогічної роботи і через століття.

 



Обновлен 04 дек 2016. Создан 17 янв 2016