Майстер-клас «Інтерактивні технології навчання"




Майстер-клас «Інтерактивне навчання»

-            Перш ніж розпочати свою роботу, ми з вами ближче познайомимося.

  1. 1.     Гра «Знайомство» або «Гімн імені».

Назвіть своє ім’я, улюблену квітку, всі добрі слова, які розпочинаються на першу літеру вашого імені і продовжіть речення розповіддю про свою позитивну якість, вміння або талант.

-         Я Раїса. Рішуча, романтична. Ромашка. Люблю працювати з дітьми. Захоплююсь вишиванням хрестиком.

-         Отож, бачимо, що ми всі різні за характером, але однаково мрійливі, розважливі, ввічливі, надійні. І серед сніжної білої зими зібрали такий різнобарвний букет квітів. А ще ми познайомилися ближче, навчилися себе правильно представляти, виробляти в собі позитивну самооцінку, створили сприятливий емоційний фон у групі, позитивне емоційне налаштування на співпрацю, налагодили контакт один з одним.

Щоб досягти таких важливих цілей, таку вправу можна проводити як з дітьми, так із їхніми батьками.

  1. 2.     Вправа «Прийняття правил»

-         Шановні  учасники, пропоную вам прийняти правила роботи.  Правила поведінки важливі в житті людини та сус­пільства. Вони допомагають регулювати взаємостосунки людей. Для продуктивної праці в нашій групі, щоб кожен учасник почувався комфортно і міг діяти ефективно, потрібно ухвалити свої правила.

Висловлюйте, будь ласка, свої пропозиції. (Наприклад: бути ввічливим; бути позитивним; не критикувати; говорити від свого імені; бути активним; бути толерантним; "піднята рука"; "стоп").

Вправа «Гронування»

-         Я так зрозуміла, що в нас сьогодні має бути:

  • Спілкування на основі довіри.
  • Щирість – відверто висловлюйте свою думку.
  • Активність – виявляйте ініціативу, щоб заняття було цікавим і динамічним.
  • Принцип "Тут і Тепер" – нехай те, що відбувається тепер, на занятті, буде найголовнішим для вас і ви зосередите свої думки і почуття саме тут.
    • Регламент часу – висловлюйтеся чітко і лаконічно, це сприятиме конструктивній взаємодії учасників.
    • Доброзичливість – будьте позитивними, адже це головний принцип педагогіки.

-         Знову ж таки, такі  і інші правила поведінки ми можемо встановлювати на будь-якому уроці, виховному заході,  або навіть на батьківських зборах.

  1. 3.     Гра «Герб»

Щоб робота була продуктивною, важливо як тебе сприймуть, зустрінуть.

Проведемо гру «Герб». Я ставлю запитання, а ви малюнком даєте відповідь на нього.

  1. Дві речі, які ви робите найкраще.
  2. Мій найбільший успіх у житті.
  3. Я очима батьків і вчителів.
  4. Я очима друзів.
  5. Моя найбільша мрія.
  6. Три слова, які б я хотіла почути на свою адресу.

 

1

2

3

4

5

6

 

 

 

Що ж ви намалювали, даючи відповідь на кожне запитання?

Ця, утворена вами малюнкова таблиця, є своєрідним вашим гербом, який представляє вас як особистість, і саме так, якби ви хотіли, щоб вас сприймали в даний час.

Гра «Криголом»

А тапер назвіть свій життєвий девіз (кредо)… («Жити так, щоб біля тебе було

зручно і затишно жити іншим»)…

Ви визначили своє життєве кредо, помріяли, напруження дещо спало. Ми провели гру «Криголом», яка ламає напруження.

Отож, ми готові до плідної співпраці. Тема нашого семінару:

«Інтерактивні технології навчання у початкових    класах»

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також чимало часу для під­готовки як учням, так і педагогу. Тому варто по­чати з поступового використання цієї моделі, по­чинаючи з окремих елементів, якщо вчитель чи учні з ними незнайомі. Як педагогу, так і учням треба звикнути до них. Можна навіть створити план поступового впровадження інтерактивно­го навчання. Краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені «ігри». Вар­то використовувати спочатку прості інтерактивні технології — робота в парах, малих групах тощо. Коли учитель та учні матимуть досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не потребуватиме багато часу. Використання інтерактивного навчання не само­ціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфе­ри в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, надає можли­вості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

Деяким учителям іноді складно висту­пати перед школярами, висловлювати особисте ставлення до матеріалу. Безумовно, не всі вчителі «створені» для інтерактивного навчання. Проте використання його забезпечує фахове зростання, психологічні зміни, сприяє виробленню бажання навчатися разом з учнями. Зробити перший крок допоможе новий підхід до навчання та його цілей, за якого вчитель перестає бути єдиним носієм пра­вильних відповідей на всі запитання, залишає за собою «право» не знати відповіді на ті чи інші за­питання (до того ж багато запитань з будь-якого предмета, а особливо літератури, не мають одно­значної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після кількох старанно підготовлених уро­ків учитель може відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також власне атмосфера у класі. І це буде додатковим стимулом до роботи з інтер­активними технологіями.

 

Як відомо, навчально-виховний процес повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності й творчої активності. А це вимагає організації навчання відповідно до здібностей, здатності до навчання, таланту дитини. Необхідна переорієнтація на те, щоб створити можливості кожному стати самим собою. В освітньому закладі основи цих важливих змін закладаються безпосередньо на уроці. То яким повинен бути урок у таких умовах?

Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчить, що зміни неможливі без застосування на уроках інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо.

Особистісний підхід до навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію свідомості вчителя, погляду на особистість учня та на себе як цінність та самоцінність. Тоді навчально-виховний процес набуде особистісного спрямування. А всі зміни в системі освіти повинні розглядатися в контексті удосконаленого уроку, навчання на якому має підпорядковуватися не повідом­ленню матеріалу й перевірці знань, а виявленню досвіду учнів щодо викладеної вчителем інформації.

Потребує зміни і режисура уроку. Важливо, щоб на ньому учні не тільки слухали розповідь учителя, а й співпрацювали з ним, висловлювали свої дум­ки, ділилися інформацією. Завдання вчителя - пропонувати свою точку зору з позиції науковою знання, а не змушувати учня схилятися до своєї думки; розвивати критичне мислення школярів, тобто навчати здатності самостійно аналізувати інформацію; формувати вміння бачити помилки у твердженнях товаришів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, прагнути пошуку оптимальних рішень; обирати свою позицію стосовно тих чи інших питань тощо.

Якщо ми хочемо залучити особистість до освітнього процесу (уроку), то зобов'язані допомогти дитині побачити в ньому свою значущість, мотиви власної діяльності. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних навчальних тех­нологій та інтерактивного уроку, спробуємо з'ясувати загальну суть інтерактив­ного навчання та порівняємо його із традиційними підходами до навчання.

Запишемо слово «інтерактив» і на кожну букву цього слова придумаємо інші слова, які в певній  мірі висвітлюють це поняття. Наприклад: інтерес, ініціатива, ідея; новизна, навчання; тактовність, творчість, толерантність; ерудиція, емоція; розум, результат, радість, робота; активність, апробація; колектив, креативність; технологія, точність; вибір, винахідливість, відповідальність…

Всі, підібрані вами слова, точно розкривають поняття «інтерактив».

Сьогодні на занятті ми спробуємо розкрити такі питання:

  • Що таке інтерактивне навчання
  • Технології інтерактивного навчання
  • Структура уроків із застосуванням інтерактивних технологій
  • Оцінювання діяльності учнів на інтерактивному уроці

          Очікувані результати:

Знання:

  • поняття інтерактивного навчання та його складових;
  • переваг і складностей, які виникають під час застосувань інтерактивних методів.

Вміння:

  • організація роботи в групах на уроці;
  • добирати найефективніші інтерактивні вправи, які дадуть учням ключ до засвоєння теми;
  • використовувати різні стратегії роботи з педагогічними кадрами для формування професійної компетентності під час інтерактивного навчання.

 Установки до:

  • аналізу та рефлексії;
  • креативності;
  • інноваційності.

Три основні моделі навчання

Ще у 60-х роках XX ст. Я. Голант охарактеризував три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Залежно від участі учнів у навчальній діяльності, за­значав Я. Голант, розрізняють активну і пасивну моделі навчання. Термін "пасивна" є умовним, адже будь-який спосіб навчання передбачає певний рівень пізнавальної активності учня. Ймовірно, у своїй класифікації вчений використовує "пасивність" як визначення низького рівня активності учнів, де переважає репродуктивна діяльність, а самостійність і творчість практично відсутні.

Моделі навчання:

  • Пасивна модель навчання
    • Активна модель навчання
    • Інтерактивна модель навчання

Пасивна модель навчання 

Учень виступає в ролі "об'єкта" навчання, він отримує певну інформацію, матеріал від учителя і повинен засвоїти та відтворити її. Домінують такі методи навчання, як читання, лекція-монолог, пояснення, демонстрація, відтворювальне опитування.

Позитивні та негативні аспекти активної моделі

Позитивні аспекти пасивної моделі

Негативні аспекти пасивної моделі

  1. Можна подати великий за обсягом матеріал за короткий час
  2. Одночасно сприймають матеріал усі слухачі
  3. Витрачається мало часу на розповідь або пояснення
  4. Учні пасивні, не спілкуються ні між собою, ні з учителем
  5. Не виконують ніяких завдань
  6. Вчителю важко зрозуміти якість засвоєння поданого матеріалу
  7. Відсутній контроль за знаннями.
  8. Як правило, невисокий відсоток засвоєння знань
 

 

 

 

Активна модель навчання

Цей тип навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізна­вальну активність і самостійність учнів. Тут уже учень вступає в діалог з учите­лем, виконує певні творчі завдання і виступає "суб'єктом" навчання.

Основні методи навчання - це різноманітні творчі та проблемні завдання, про­блемні ситуації, самостійна робота, запитання від учителя до учня і навпаки.

 

 

Позитивні та негативні аспекти активної моделі

Позитивні аспекти активної моделі

Негативні аспекти активної моделі

1. Високий рівень інформації (про­блемний метод).

2. Велика кількість учнів, які можуть одночасно сприймати інформацію.

3. Показник навченості досить висо­кий.

4. Майстерність педагога відіграє сут­тєву роль в організації такого на­вчання.

5. Учитель може проконтролювати рівень засвоюваних учнями знань.

1. Учні спілкуються тільки з учите­лем.

2. Як правило, така модель викорис­товується на уроці тільки для опи­тування.

3. Учень перебуває у постійній на­прузі "спитає - не спитає".

4. Учень може бути незадоволений тим, що його не запитали, не ви­слухали його думку.

Інтерактивна модель навчання

Якщо йдеться про інноваційні інтерактивні технології навчання та методику їх використання, необхідно пам'ятати, що діти вчаться ефективно:

- якщо є мотивація до навчання;

- якщо використовуються методи, які відповідають різним стилям і спосо­бам навчання;

- якщо створено приязне комфортне середовище:

- якщо є можливість застосувати їхні знання і вміння;

- якщо володіють відчуттям контролю над процесом навчання;

- якщо досягають успіхів;

- якщо є можливість випробовувати нові знання на практиці і використати набуті знання;

- якщо повністю залучаються у процес навчання;

- якщо мають достатньо часу на засвоєння нових знань і вмінь;

- якщо можуть побачити використання набутих знань та вмінь на практиці.

Позитивні та негативні аспекти інтерактивної моделі

Позитивні аспекти інтерактивної моделі

Негативні аспекти інтерактивної моделі

І Розширюються пізнавальні можли­вості учня (здобуття, аналіз, засто­сування інформації з різних дже­рел).

2. Як правило, високий рівень за­своєння знань.

3. Учитель без зусиль може проконт­ролювати рівень засвоєння знань учнями.

4. Учитель має змогу розкритися як організатор, консультант.

5. Партнерство між учителем і учня­ми та в учнівському колективі.

6. Розширюються пізнавальні можливості учня (здобування, аналіз, застосування інформації з різних джерел)

1. На вивчення певної інформації по­трібен значний час.

2. Необхідний інший підхід в оціню­ванні знань учнів.

3. У вчителя відсутній досвід такого способу організації навчання.

4. Нестача методичних розробок уро­ків з використанням інтерактивних методів навчання.

Інтерактивна модель навчання - це спеціальна форма організації пізна­вальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити найспри­ятливіші, комфортні умови навчання, за яких кожен учень, відчуватиме свою ус­пішність, інтелектуальну спроможність.

З англійської "інтерактив" ("ineract") означає: "inter" - взаємний; "act" -діяти. Тобто, інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих си­туацій, використання рольових ігор, висловлювання своєї точки зору стосовно тієї чи іншої проблеми, вміння доказово міркувати, спільне вирішення питання на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Суть інтерактивного навчан­ня у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взає­модії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчан­ня у співпраці), де учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, критично мислити, поважати думку колег, приймати продумані рішення.

Такі підходи до навчання не є новими для української школи. Ще в перші десятиріччя минулою століття вони використовувалися і були поширені в практиці української школи. Лабораторно-бригадний і проектний методи, ро­бота в парах змінного складу, виробничі й трудові екскурсії та практики, які застосовували в ті часи, були передовим словом у світовій педагогіці.

Використання цих методів і форм навчання в окремих школах давало не­погані результати, вони знайшли підтримку в багатьох учителів. Проте їх за­проваджували без належного методичного забезпечення, теоретичного осмис­лення, експериментальної перевірки. Як наслідок, з'явилися певні проблеми й ускладнення: зниження ролі вчителя в навчальному процесі, нераціональне використання навчального часу, відсутність в учнів достатньої мотивації для такого типу навчання. Згадані методи були визнані непотрібними. І вже з 30-х років XX ст. українська школа перетворилася на авторитарну, репродуктивно-орієнтовану, з панівною стандартизацією й уніфікацією засобів, форм і методик навчання.

Подальшу розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти в працях В. Сухомлинського, у творчості вчителів-новаторів 70-80 pp. XX ст. Ш.Амонашвілі, В. Шаталова, С. Лисенкової, у теорії розвивального навчання. Однак у радянські часи творчість окремих педагогів була винятком.

                 Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю,

я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Таким чином ми запам’ятовуємо:

10% того, що читаємо,

20% того, що чуємо   - сприйняття слів, словесне розшифрування.

30% того, що бачимо, розглядання ілюстрацій, візуальне розшифрування.

50% того, що бачимо і чуємо. Перегляд фільмів, експонатів, спостереження за

процесом

70% того, що говоримо, участь у дискусіях, бесідах.

90% того, що говоримо і  робимо, відтворення, імітація діяльності, участь у реальному процесі.

Як бачимо, процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонстру­вати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою інтерактивного навчання.

Технологія інтерактивного навчання

Технологія інтерактивного навчання - така організація навчального про­цесу, за якої неможлива неучасть у процесі пізнання:

- кожен учень має конкретне завдання, за виконання якого він повинен публічно прозвітувати;

- від діяльності кожного учня залежить якість виконання поставленого пе­ред групою завдання.

Технологію від методики відрізняють два "принципових" моменти:

-         гарантія кінцевого результату;

- проектування майбутнього навчального процесу.

Педагогічна технологія - набір процедур, які поновлюють професійну діяльність учителя й гарантують кінцевий запланований результат. За технологічного навчання відсутні безліч "якщо": якщо талановитий учитель, талановиті діти, багата школа тощо. "Методика виникає в результаті узагальнення досвіду або впровадження нових засобів. Технологія ж проектується, виходячи із конкретних умов та орієнтується на заданий, а не передбачуваний результат".

Технологія, на відміну від методики:

- не припускає варіативності, із неї не можна викинути певних елементів;

- не передбачає пошукової діяльності, спроб, помилок;

- характеризується постійним зворотним зв'язком, коригуванням подальшої

діяльності:

- охоплює чітко спланований очікуваний результат.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку.

Структура уроків інтерактивного навчання

Структура таких уроків складається із п’яти етапів:

- мотивація;

- оголошення, представлення теми та очікуваних результатів;

- актуалізація знань, надання необхідної інформації;

- усвідомлення;

- рефлексія.

Центральною частиною уроку є інтерактивна вправа.

 

Класифікація інтерактивних методів навчання

М. Кларін
(за принципом активності)

  • Фізична (зміна робочого місця, виконання записів, малювання тощо)
  • Соціальна (ставлення запитань, формулювання відповідей тощо)
  • Пізнавальна (доповнення відповідей, виступ, самостійний пошук розв’язання проблеми тощо)

 

М. Скрипник

(взаємодія – діалог)

  • Інформаційні (“Моє ім’я”, “Перше знайомство”, “Хвилина мого життя”, “Мені подобається…”)
  • Пізнавальні (“Від А до Я”)
  • Мотиваційні (“Мої очікування”, “Самооцінка”, “Інтерв’ю”)
  • Регулятивні (“Виробимо правила”)

 

О. Пометун, Л. Піроженко

(залежно від мети уроки та форм організації навчальної діяльності учнів)

  • Кооперативне навчання
  • Колективно-групове навчання
  • Ситуативне моделювання
  • Опрацювання дискусійних питань

Кооперативне навчання 

      До технологій кооперативного навчання належать такі інтерактивні техно­логії, як: робоча в парах, ротаційні (змінні) трійки, два чотири-всі разом, кару­сель, робота в малих групах, акваріум.  

  • Робота в парах
  • Два - чотири - всі разом
  • Карусель
  • Робота в малих групах
  • Акваріум

Їх можна ефективно використовувати як па уроках засвоєння, так і на уро­ках застосування знань, умінь і навичок. Це може відбуватись одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь і навичок, або бути частиною узагальнювального уроку.

Робота в парах

Кооперативне навчання можна здійснювати не тільки в групах, а й у парах. Таку роботу застосовують і як окрему технологію, і як підготовчий етап до роботи в групах.

Робота в парах сприяє позитивному ставленню до навчання, розвиває вмін­ня пристосуватися до роботи в групах, підготовлює ґрунт для широкого і ефек­тивного застосування інтерактивних технологій.

Вона дуже ефективна на початкових етапах навчання.

         За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, ви­словлюватися. Робота в парах дає учням час поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона розвиває на­вички спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, переконувати, дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують багато часу. 

На початковому етапі можна запропонувати дітям відтворити в особах діалог, скласти діалог між грибочком  і світлячком, пташкою і калинкою, хмаринкою і ромашкою, сонцем і трояндою і т. д.

Два-чотири-всі разом

Ця технологія є ефективною для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь вести дискусію.

Організація роботи

1. Поставте учням запитання для обговорення дискусії тощо. Поясніть запи­тання, дайте 1-2 хв для індивідуального обдумування можливих відповідей.

2. Об'єднайте учнів у пари з метою взаємообговорення своїх ідей. Визначте час на висловлювання кожного в парі та спільне обговорення. Пари обов'язково повинні дійти згоди щодо відповіді або рішення.

3. Об'єднайте пари в четвірки, обговоріть попередньо досягнуті рішення щодо постановленого запитання. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове.

4. Об'єднайте четвірки в більші групи або обговоріть поставлене запитання з усім класом.

Карусель

Ця технологія найефективніша для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними партнерами. Її застосовують для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій, для збирання інформації з певної теми, для перевірки обсягу й глибини наявних знань, для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

Організація роботи

Розставте стільці для учнів у два кола. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а ті, що сидять у зовнішньому колі, - обличчям до центру, таким чином учні сидять один навпроти одного. Внутрішнє коло неру­хоме, зовнішнє - рухоме: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета - пройти все коло, виконуючи поставлені завдання. Може бути декілька варіантів такої діяльності.

Робота в малих групах

Першим кроком для успішної групової роботи є вибір відповідного завдання:

- ігри;

- рольові ігри та імітації;

- драматичні виставки;

- проекти;

- інтерв’ю;

- «мозковий штурм»

-  обмін думками;

-         заповнення інформаційного простору;

-         розрізані смужки;

- розв’язування проблем та прийняття рішень;

- досліди та експерименти.

Щоб ефективно організувати роботу в малих групах, учителю потрібно пам’ятати, що:

• групи повинні бути сформовані з трьох-чотирьох чоловік (трьох-п'яти чоловік); 

  • усі члени групи сидять за одним столом; 

• ролі між членами групи потрібно розподілити швидко: спікер, доповідач, секундант, секретар.

Спікер - ознайомлює членів із завданням, встановлює порядок виконання, пропонує членам групи почергово висловлювати свої думки, заохочує групу до роботи, підбиває підсумки роботи групи.

Секретар - коротко записує результати роботи, має право браги участь у підбитті підсумків роботи групи або допомагати доповідачеві.

Секундант - стежить за часом та заохочує групу до роботи.

Доповідач - чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.

• обов'язково потрібно нагадати правила роботи в групі.

Правила роботи в групі

Уважно слухай товариша.

Не критикуй! Не принижуй!

Пам'ятай про взаємоповагу.

Маєш право промовчати.

Дотримуйся визначеного часу.

• потрібно дати кожній групі конкретні завдання, чіткі та детальні інструкції щодо їх виконання та організації роботи в групі;

• потрібно стежити за часом і завжди мати додаткові завдання, щоб охопити учасників тих груп, що вже впорались із завданням;

• дотримуватися застережень.

Орієнтовні застереження

- учитель не може сидіти за своїм столом та виконувати іншу роботу;

 - учитель не має права виходити з класу;

- не можна витрачати весь час па одну групу, ігноруючи інші;

- не потрібно виправляти помилок учнів, хіба що вони самі про це попросять;

- не можна перебивати учнів, навіть якщо вчитель бачить, що розмова пішла

дещо в невірному напрямку;

-         допомагати учням не забороняється.

  • потрібно бути готовим до  підвищення шуму, характерного для роботи в

групі.

Кожну групову роботу потрібно завершити представленням, обговоренням її результатів цілим класом. Також після будь-якої спільної діяльності треба запропонувати учням оцінити свій персональний внесок у роботу групи, а також досягнення усієї групи. Можна скористатися формами письмового оцінювання.

 

Акваріум

Цю технологію застосовують, коли учні вже мають певні навики групової роботи. Ефективна вона для розвитку спілкування, вдосконалення вміння дис­кутувати.

Організація роботи

1. Об’єднайте учнів у 2-4 групи та ознайомте із завданням.

2. Запропонуйте одній із груп сісти в центрі або на початку середнього ряду, -  де стоять парти, і утворити коло.

3. Подайте команду розпочати обговорення проблеми за алгоритмом:

- прочитати вголос ситуацію;

- обговорити її в групі, застосувати метод дискусії;

- дійти до спільного рішення за 3-5 хв.

4. Решта учнів слухають, не втручаючись у перебіг обговорення, спостерігають, чи дотримуються учасники дискусії правил її проведення.

Коли завершиться відведений для дискусії час, група повертається на свої місця, а вчитель ставить класу запитання:

-         Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

-         Чи була ця думка достатньо доведеною?

-         Який із аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Тривалість такої бесіди - 2-3 хв. Потім місце в "акваріумі" займає інша група, яка обговорює наступну ситуацію.

Технології колективно-групового навчання

Ці технології передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це такі форми роботи, як: "Мікрофон", "Мозковий штурм","Навчаючи-вчуся", "Ажур­на пилка", "Незакінчені речення", "Дерево рішень".

  • Обговорення проблеми в загальному колі
  • Мікрофон
  • Незакінчені речення
  • Мозковий штурм
  • Навчаючи – учусь (“Кожен учить кожного”, “Броунівський рух”)
  • Аналіз ситуації (Case-метод)
  • Вирішення проблем
  • Дерево рішень

 

  1. Хто назве більше фразеологізмів про язик і про ніс.

Мікрофон

         Це технологія загально групового обговорення, вона дає змогу кожному учаснику у визначеному порядку щось швидко сказати, висловлюючи свою думку.

    В дітей слід розвивати асоціативне мислення, уяву.

  1. Назвіть зелені слова, червоні.
  2. Що було б, якби колобок був зроблений із жвачки?

Мозковий штурм

         Це такий метод вирішення проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією і тією ж проблемою і «йдуть на неї в атаку». Цю технологію застосовують, коли потрібні кілька варіантів розв’язання проблеми.

Навчаючи – вчуся

         Цю технологію використовують під час повторення вивченого та під час вивчення блоку інформації. Її застосування дає змогу учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам, підвищує цікавість до знань.

Ажурна пилка

         Цей вид діяльності дає змогу працювати разом, вивчати велику кількість матеріалу за короткий час.

Незакінчені речення

Цю інтерактивну технологію часто поєднують з "мікрофоном", вона дає змогу розвивати в учнів зв'язне мовлення, власні висловлювання, порівнювати  з іншими, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті і переконливо.

 

 

Організація роботи

Учитель чітко називає тему, з якої учні будуть висловлюватися, формулює незакінчене речення і пропонує учням продовжити його. Кожен наступний учасник повинен почати свій виступ із запропонованої формули. Наприклад: "На сьогоднішньому уроці я удосконалив свої вміння...", "На сьогоднішньому уроці найважливішим відкриттям було...", "Це оповідання навчило мене..." тощо.

Дерево вирішень

Ця технологія є варіантом розв'язання конкретної проблеми. "Дерево вирі­шень" допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень.

Організація роботи

1. Виберіть проблему, яка не має однозначного вирішення. Викласти її мож­на у вигляді цікавої історії, ситуації з життя, епізоду з літературного твору.

2. Запропонуйте учням необхідну інформацію для розв'язання проблеми, яка виникла під час домашнього читання.

3. Підготуйте на дошці (окремому плакаті) чи роздайте кожному учасникові взірець "дерева рішень".

4. Чітко сформулюйте проблему, її суть, запишіть на дошці, заповнюючи схему.

5. Дайте необхідну додаткову інформацію щодо проблеми.

6. Запитайте в учнів про актуальність проблеми, з'ясуйте, чому саме сторо­ни прагнуть її розв'язання.

7. Шляхи і варіанти розв'язання проблеми можна визначити проведенням "мозкового штурму". На цьому етапі жоден з варіантів не може бути неправиль­ним. Важливо набрати якнайбільше ідей.

8. Обговоріть кожен із варіантів вирішення. З'ясуйте, що позитивного чи негативного для кожної зі сторін він містить. Таким чином, частину ідей можна відхилити і залишити три-чотири.

9. Об'єднайте учнів у малі групи і запропонуйте заповнити схему. Група шляхом обговорення повинна дійти до одного варіанту рішення. Якщо єдності немає, можна застосувати голосування.

Технології ситуативного моделювання (За Г. Сиротенко) 

Дітей треба вчити не граючи, а серйозно, з почуттям відповідальності. Учитель має так добре і мистецьки виконувати роль, щоб діти забули про свою потребу  в грі", - говорив відомий педагог Ш. Амонашвілі.

Модель навчання у грі - це побудова навчального процесу шляхом залучен­ня  дітей до гри. Завдання педагога під час застосування ігор у навчанні полягає в підпорядкуванні гри конкретній дидактичній меті. Ігрова модель навчання покликана реалізувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: забезпечення контролю прояву емоцій, надання дитині можливості самовизначення, розвитку творчої уяви, вільного висловлюван­ні своєї думки.

За ігровою моделлю учасники навчального процесу перебувають у нетрадиційних умовах. Учні самі обирають собі ролі, створюють проблемні ситуації, шукають шляхи їх розв'язання, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення.

Учитель в ігровій моделі є інструктором (ознайомлює з правилами гри, консультує, суддею (коригує та дає поради стосовно розподілу ролей), тренером (надає підказки з метою пожвавлення гри), головуючим, ведучим (організатором обговорення).

Етапи  ігрової моделі 

1.Ознайомлення учнів з темою, а також з правилами гри, загальний огляд  її перебігу.

2. Підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм гри, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми).

3. Основна частина - проведення гри.

4. Обговорення.

Дуже важливо під час використання ігрової моделі давати учням інструктивні поради:

-         чітко дотримуйтеся своєї ролі;

-         намагайтеся уважно слухати партнерів і вчителя;

-         не коментуйте діяльності інших;

-         ставтеся до своєї ролі, як до реальної життєвої ситуації;

-         вийдіть із ролі після завершення сценки;

-         беріть участь в аналізі рольової ситуації.

До технології ситуативного моделювання належать такі інтерактивні технології, як:   імітація, рольова гра, драматизація. Варто зауважити, що в західній дидакції поступово відмовляються від терміна "гра", що асоціюється з розвагами, а вживають терміни "симуляція", "імітація" тощо.

  • Спрощене судове слухання (суд prose)
  • Громадські слухання
  • Розігрування ситуації за ролями. (“Рольова гра”, “Програвання сценки”, “Драматизація”)

Навчання в дискусії 

Опрацювання дискусійних питань

Важливим засобом пізнавальної діяльності учнів є дискусії. За "Новим тлумачним словником української мови", дискусія - це широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання: диспут,   полеміка, словесний бій. Вона сприяє розвиткові в учнів критичного мислення, вміння визначати власну позицію, відстояти свою думку.

Для проведення дискусії необхідно:

-         поставити конкретне дискусійне запитання;

-         у центрі уваги - ймовірний перебіг (що могло б відбутися, якщо...);

-         всі учні повинні дотримуватися теми обговорення;

-         учитель зобов'язаний виправляти помилки, допущені в ході обговорення, і спонукати учнів чинити так само;

-         всі свої твердження учні повинні аргументувати;

-         дискусія може закінчитися прийняттям узгодженого рішення або збереженням існуючих розбіжностей між учасниками дискусії.

                 Також, плануючи дискусію, вчителю необхідно врахувати такі важливі моменти: час, його узгодженість з іншими видами роботи на уроці, місце; матеріали, необхідні для роботи; вміння учнів працювати в групі.

                  До інтерактивних методів технології опрацювання дискусійних питань належить: метод «Прес», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Безперервна шкала думок», «Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу», дебати.

  •  Метод ПРЕС (PRES, МППО)
  • Займи позицію
  • Зміни позицію
  • Неперервна шкала думок (Континуум, Нескінченний ланцюжок)
  • Дискусія
  • Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу
  • Дебати

Уявно об’єднаємося у дві групи. Я висловлюю будь-яке твердження. Одна

група доводить, що це так, а друга – каже «ні» і доводить чому.

Учитель, хто він?

 

  1. Завжди актор.
  2. Завжди скульптор.
  3. Клоун.
  4. Космонавт.
  5. Священик.
  6. Скульптор.
  7. Економіст

 

                 Урізноманітнимо цю роботу. Я озвучую якусь подію, ви називаєте її позитивні і негативні сторони.

  1. Взавтра у нас буде методист.
  2. Падає дощ.
  3. У школі карантин.

 

Змагання. Хто назве більше фразеологізмів про язик і про ніс (дві команди).  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура уроків із застосуванням інтерактивних технологій

 

                 Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання: "Як навчати, як створити умови розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання?" Цього можна досягти використовуючи інноваційні технології - технології інтерактивною навчання, перетворюючи тим самим традиційний урок в інтерактивний, структура інтерактивного уроку відрізняється від загальновідомої структури комбінованого уроку.

                 Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

                 Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

 

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю,

я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

                 Такі уроки кожен день проводити не можливо.

 

Структура інтерактивного уроку

 

-         Структура таких занять складається з п’яти елементів:

  • Мотивація
  • Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів
  • Надання необхідної інформації
  • Інтерактивна вправа - центральна частина заняття
  • Підбиття підсумків (рефлексія) уроку,  оцінювання результатів уроку.

 

Мотивація

Мета етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічна учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем виникнення мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. Матеріал, поданий під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає "місточком" для представлення теми уроку. Мотивація допомагає також викликати в учнів цікавість до теми уроку, налаштувати їх ні і піший процес пізнання, викликати власну зацікавленість, психологічні мукати учнів до сприйняття теми уроку.

Для цього можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, зацікавленість до знань та процесу їх сприймання. Це може бути короткочасна розповідь учителя, бесіда, демонстрування наочності, нескладна інтерактивна технологія.

Мотивація має займати не більше 5 % часу заняття.

З інтерактивних вправ можуть бути використані такі: "Вилучи зайве", "Роз'єднай слова", "Криголам", "Банани", "Мікрофон", "Задом наперед", "Скринька скарг".

 

—  Складання девізу уроку із розсипаних слів

—  Ознайомлення з девізом уроку, переставляючи склади і слова місцями.

Вправа 5. "Мікрофон" 

  1. Поставте учням запитання.

2.Запропонуйте учням будь-який предмет, який буде виконувати роль уявного мікрофона.

3. Надавайте слово тільки тому, хто отримує "мікрофон".

4. Дайте вказівку, щоб учні говорили лаконічно і швидко.

5. Не коментуйте і не оцінюйте відповіді.

6.Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фактори в учнів. Наприклад: урок читання у 4 класі за темою "Літературні казки". Запитання. Які літературні казки ви читали? Назвіть авторів цих казок.

 

Вправа 1. "Вилучи зайве»

І. Доберіть гасло уроку (прислів'я, крилатий вислів тощо).

2. Вставте в слова гасла окремі слова (назви цифр, тварин, рослин тощо).

3.Запишіть на дошці зашифроване гасло.

4.Запропонуйте учням вилучити зайві слова і прочитати гасло уроку.

5. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.

Наприклад: Чиодинтантриня - оп'ятьсносімва начотиривчанвісімня.

(Читання основа навчання.)

Вправа 2. "Роз'єднай слова "

І. Доберіть гасло уроку (прислів'я, крилатий вислів тощо) або тему уроку.

2.Запишіть усі слова разом.

3. Дайте завдання учням роз'єднати слова і прочитати гасло (тему) уроку.

4. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.

Цікавіпригодибратівнашихменших. Любиізнайсвійріднийкрай.

(Цікаві пригоди братів наших менших. Люби і знай свій рідний край.)

Вправа 3. "Криголам "

1. Доберіть вірш, який можна намалювати, показати за допомогою рухів,  жестів і який безпосередньо стосується змісту уроку.

2. Розпочніть урок з цього вірша, прочитайте його за допомогою малюнків або покажіть рухами.

3. Запропонуйте учням повторити цей "криголам" за вами.

4. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фактори в учнів. Наприклад: "криголам" до уроку читання у 4 класі за темою "Музика при­роди у поезії Павла Тичини".

Всією душею, всім своїм серденьком

Люблю тебе, рідний краю, земленько рідненька.

І вас, ріки повноводні, маленькі струмочки...

Гарна, велика країна моя,

С в ній озера, річки і моря,

Гори високі, степи та ліси, -

Скільки багатства і скільки краси! .                                                       

П. Тичина

Вправа 4. "Банани "

1.Виберіть ключове слово уроку.

2.Доберіть фразу, за допомогою якої ви зашифруєте це слово,

3. Зашифруйте ключове слово у вибраній фразі без зміни послідовності літер.

4. Дайте учням завдання знайти і закреслити фразу, щоб отримати ключове слово уроку.

5. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фактори в учнів. Наприклад: урок української мови у 4 класі за темою "Займенник" Друзажбийдружбоменюшуниккают ь.

(Закреслюють фразу "дружби дружбою шукають " і зачитають ключо­ве слово "займенник".)

Вправа 6. "Задом наперед"

1.Визначте тему уроку.

2.Запишіть на дошці тему уроку з точки зору протилежного припущення.

3.Уявно розгляньте проб тему з усіх боків.

4.Уявіть, що вся наявна інформація неправильна.

5.Розпочніть з "нуля".

6. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фактори в учнів. Наприклад: уроки з предмета "Я і Україна" у 3 класі.

Вправа 7. "Скринька скарг"

1.Виберіть складну для сприймання учнями тему уроку.

2.Підготуйте невеличку скриньку і напишіть на ній "Скринька скарг"

3. Підготуйте велику кількість аркушів для нотаток.

4. Запропонуйте учням записати їхні скарги щодо сприймання теми уроку.

5. Коли скарги вичерпаються, закрийте "скриньку".

6. Проаналізуйте, чи це дуже важливі скарги для усвідомлення та сприйняття запропонованої теми уроку.

7. Запитайте, чи не хотіли б учні відкласти свої скарги на час уроку і відкри­ли свою свідомість новим знанням.

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів

Другий етап інтерактивного уроку - оголошення теми та очікуваних на­чальних результатів.

Мета забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти і чого від них чекає учитель. Без чіткого і конкретного визначення та усвідомлення учнями навчальних результатів їхньої пізнавальної діяльності, особливо на уроках з використанням інтерактивних технологій, учні можуть сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.

Формулювання результатів інтерактивного уроку має відповідати таким вимогам:

-         забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності: чого повинні досягти учні на уроці і чого від них чекає вчитель;

-         висвітлювати результати діяльності учнів на уроці: "Після цього уроку ви зможете...";

-         чітко відображати рівень засвоєння знань учнів, розвитку навичок і вмінь, емоційно-ціннісної сфери учня, яка забезпечує формування переконань, характеру, вплив на поведінку тощо;

-         результати мають бути сформульовані за допомогою дієслів, наприклад: знання - пояснювати, визначати, порівнювати тощо: уміння і навички - дискутувати, дати власну оцінку, аргументувати тощо; ставлення   сформувати та висловити власне ставлення до..., пояснити своє і ставлення до...;

-         бути лаконічним, абсолютно зрозумілим для всіх: учнів, учителя, присутніх.

Пам'ятайте! Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати - 90 % нашого успіху.

Для того, щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, потрібно:

-         назвати тему уроку або попросити будь-кого з учнів прочитати її;

-         якщо формулювання теми містить нові слова або проблемні запитання, звернути на це увагу;

-         пропонувати комусь із учнів оголосити очікувані результати за записом, зробленим заздалегідь на дошці, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;

-         нагадати учням, що перевірка якості навчальних досягнень відбуватиметься наприкінці уроку;

-         пояснити, як ви будете оцінювати їхні досягнення в балах. 

Цей етап уроку має займати не більше 5 % часу заняття.

Доречно використати такі інтерактивні вправи: «Дишифрувальник», «Морський бій - 1», «Загадкові будиночки», «Мікрофон». 

                                       Надання необхідної інформації

         Мета цього етапу уроку – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання шляхом інтерактивної взаємодії, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності.

      Ця частина уроку становить 10-15% часу.

         Доречними будуть такі інтерактивні вправи: «Мозковий штурм», «Карусель», «Кути», «П’ять слів – три слова», «Інтерв’ю за три кроки», «Гронування», «Кубування», «Системний оператор», «Діаграма Вена», «Морський бій - 2».

Інтерактивна вправа центральна частина заняття 

          Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Обов’язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:

—  Інструктування – вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам (2-3 хв.).

—  Об’єднання в групи і (або) розподіл ролей (1-2 хв.).

—  Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним (5-15 хв.).

—  Презентація результатів виконання вправи (3-15 хв.).

—  Рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів (5-15 хв.).

Доцільними є такі вправи: 

—  Ажурна пилка

—  Читання з передбаченням

—  Пошуки людського скарбу

—  Пішохідний тур

—  Обери позицію

—  Навчаючи вчуся

—  Дерево вирішень

—  Метод Прес

—  Робота в парах

—  Робота в групах

—  Рольові та імітаційні ігри

—  Драматизація

Рефлексія (підбиття підсумків), оцінювання результатів уроку

Рефлексія - дуже важливий етап інтерактивного заняття.

Багато вчителів до кінця уроку втомлюються і проводять нечітке, коротке обговорення. Учні погоджуються, що на уроці було цікаво і на тому все закінчується. На жаль, учителі не враховують, що підбиття підсумків - найважливі­ша частина інтерактивного уроку. Саме тут підводять риску під знаннями, які учні повинні були засвоїти.

Підсумковий етап має такі функції:

- пояснити зміст опрацьованого;

- порівняти реальні результати з очікуваними; проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;

- зробити висновки;

- закріпити чи відкоригувати засвоєння;

- намітити нові теми для обмірковування;

встановити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, ізчитися в майбутньому;

скласти план подальших дій.

Мета рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності - її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо.

—  Сенкан

—  Абетковий суп

—  Незакінчені речення

 

 Незакінчене речення

Сьогоднішній урок навчив мене…

Це рішення я приймаю тому, що…

Прочитане оповідання спонукає мене до…

Найцікавішим завданням на сьогоднішньому уроці було…

 

—   Інтерв’ю

—  Від А до Я

—  Тестування

—  Трихвилинне ЕСЕ

—  Крісло автора

 

 

Вправи-енергізатори

Енергізатор – короткотривала вправа, спрямована на відновлення енергії

дітей, відновлення інтересу до заняття і концентрації уваги учасників.

—  Подаруй квітку

—  Піраміда позитивних почуттів

—  Віночок

 

—  Що я люблю робити

—   Подарунок

—  Всі разом

—  Аплодисменти по колу

—  Дякую за чудовий день

—  Місток дружби

—  Сонячний зайчик

—  Ласкаве ім’я

—  Вогонь, повітря, вода, земля

—  Фігура

 

 

 

Оцінювання діяльності учнів на інтерактивному уроці

Як ми знаємо, в інтерактивному навчанні важливими є вміння дискутувати, доводити і відстоювати свою думку, аргументувати свою позицію, вміння працю­вати в групі, вільно висловлюватися. Тому під час оцінювання доречно враховува­ти такі якості, а не лише здатність учня запам'ятати той чи інший алгоритм вико­нання дії чи відтворювання певної інформації, поданої вчителем чи у підручнику. Отже, необхідними є альтернативні підходи до вирішення питання оцінювання.

Варто зауважити, що такі інтерактивні технології, як рольова гра, обгово­рення в групі, дискусії та інші здебільшого сприймаються як гра, а не як серйоз­не навчання. Використовуючи їх, учителі хочуть мати підтвердження того, що інтерактивне навчання забезпечує досягнення якісних результатів учіння.

Для цього насамперед необхідно чітко сформулювати традиційні завдання оцінювання. Це такі:

- показати учням, як вони досягли мети уроку;

- визначити найкращих за результатами досягнення учнів;

- стимулювати мотивацію учнів до навчання та отримання знань;

- визначити рівень здібностей учнів;

- з'ясувати, чи є необхідність у додатковому навчанні;

- виставити оцінки (бали).

Нові підходи в оцінюванні повинні показати рівень оволодіння навичками мислення, спілкування, вміння спільно вирішувати поставлені проблеми. Оці­нювання потрібно тісно пов'язувати з процесом навчання, і методика перевірки знань, умінь і навичок має відповідати методиці викладання предмета.

На інтерактивних уроках учителеві необхідно приділяти більше уваги поточному оцінюванню роботи учнів на уроці. Бажано застосовувати як оцінки-бали, так і описове оцінювання, яке дає можливість передати учням та їх батькам і більше інформації про результати їхньої роботи, досягнення, труднощі.

Не завжди метою оцінювання є виставлення оцінок. Вдосконалення уроку визначення рівня розвитку і можливостей учнів також повинні бути метою оці­нювання.

Варіантами прийомів оцінювання можуть бути різні:

ü Тест (вибір правильної відповіді з-поміж кількох запропонованих).

ü Експрес-опитування (завдання на зразок «продовж речення", "заповни таблицю" тощо).

ü Розширене опитування (дати повну відповідь на запитання вчителя з поясненням окремих понять, наведенням прикладів; письмова контрольна робота домашнє есе тощо).

ü Контрольна вправа або творче завдання (виконання завдання в групі, на­писання твору-есе. підготовка аргументів тощо)

ü Спостереження (педагог вибирає для себе показники, які він простежуватиме впродовж заняття, а також учнів, знання яких треба оцінити).

ü Самооцінка (метод запитань - відповідей, виставлення оцінок своїм товаришам з конкретним мотивуванням).

ü "Дельта-плюс" - загальна дискусія з оцінювання уроку, у якій спочатку пропонують питання про позитивні грані заняття ("плюс"), а потім обговорюють ті моменти, які можна було б змінити.

ü Ігрові методи оцінювання (оцінку часто можна перетворити в гру, важливо тільки попередньо встановити шкалу оцінювання).

Єдиного способу оцінювання не існує. Один педагог вибере метод спостереження і складання списку показників, другий - написання невеликого міркування (есе) або самооцінювання, третій використає цілих три методики оцінювання тієї ж теми.

Залежно від мети і конкретної стратегії оцінювання треба вибрати шкалу оцінювання кожного з обраних критеріїв. Це може бути сто- або десятибальна шкала. Рівень початкових комунікативних спроможностей учнів можна оцінити через категорії "низький", "середній", "достатній", "високий" тощо. Засвоєння інших навичок можна висловити через категорії "не використовує", «використовує  рідко", "використовує досить часто", "використовує постійно».

Якщо ж потрібно виставити оцінку (бал), що відповідає дванадцятибальній системі, то зазначені вище категорії можна до неї підпорядкувати. Наприклад: категорія "використовує постійно" відповідає 12 балам.

Дуже важливо заздалегідь повідомляти учням очікувані результати, критерії оцінювання, шкалу оцінювання тощо. Це допомагатиме їм свідомо виконувати роботу та й самі вони можуть потренуватися в оцінюванні.

Оцінювання може відбуватися на будь-якому етапі уроку.

Вправа-енергізатор «Капітошка»

Бажаю вашим дітям творчих успіхів, нехай вони завжди пам’ятають, що потрібно вірити в себе, не сумніватись у своїх здібностях і домагатися свого.

Дякую за увагу!

Життя і творчість Лесі Українки 

         - А тепер спробуємо ці вправи виконати практично. Пропоную вашій увазі майстер-клас «Життя і творчість Лесі Українки»,  під час проведення якого будуть використані такі технології:

  • мозковий штурм;
    • незакінчені речення;
    • мікрофон;
    • метод ПРЕС;
    • карусель;
    • акваріум;
    • дерево рішень;
    • групова робота;
    • займи позицію (зміни позицію).

 

-         Для роботи нам потрібно 20 учасників. Підійдіть, будь ласка, до столу,

виберіть собі завдання і за його змістом об’єднайтеся в групи.

І група

  • У першій строфі вірша мова йде про прихід весни.

ІІ група

  • У першій строфі вірша поетеса розповідає про те, як уже наступила ніч.

ІІІ група

  • У першій строфі вірша авторка розмірковує про захід сонця, про те, як із його заходом змінюється колір морської води.

ІV група

  • У першій строфі вірша Леся Українка розповідає про черешеньки.

V група

  • У першій строфі вірша йдеться про хатинку.

 

-         Займіть, будь ласка, місця за столами. Озвучте вірші, які вас об’єднали.

І група

Була весна весела, щедра, мила,

промінням грала, сипала квітки,

вона летіла хутко, мов стокрила,

за нею вслід співучії пташки!.. “Давня весна”                            

ІІ група

Уже скотилось із неба сонце,

заглянув місяць в моє віконце.

Вже засвітились у небі зорі,

усе заснуло, заснуло й горе…“Вечірня година”                                 

ІІІ група

Вже сонечко в море сіда;

у тихому морі темніє;

прозора, глибока вода,

немов оксамит, зеленіє… “Вже сонечко в море сіда…

ІV група

Поблискують черешеньки

в листі зелененькім,

черешеньки ваблять очі

діточкам маленьким… “Вишеньки”                         

V група

На зеленому горбочку,

у вишневому садочку,

притулилася хатинка,

мов маленькая дитинка… “На зеленому горбочку…

                                              

-         Розприділіть, будь ласка, між собою ролі, ознайомтесь із своїми обов'язками. 

Спікер - ознайомлює членів із завданням, встановлює порядок виконання, пропонує членам групи почергово висловлювати свої думки, заохочує групу до роботи, підбиває підсумки роботи групи.

Секретар - коротко записує результати роботи, має право браги участь у підбитті підсумків роботи групи або допомагати доповідачеві.

Секундант - стежить за часом та заохочує групу до роботи.

Доповідач - чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.

-         А тепер ознайомтеся із правилами роботи в групі.  

 

Правила  роботи в групі

ü Уважно слухай товариша.

ü Не критикуй! Не принижуй!

ü Пам'ятай про взаємоповагу.

ü Маєш право промовчати.

ü Дотримуйся визначеного часу.

 

-         Наступна технологія називається «Мозковий штурм».

-         Вашим завданням буде назвати відомих українських поетів, твори яких ви

вивчали.

-         Оберіть серед них  ту, чиє справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач-Квітка.

(І. Франко, О. Пчілка, М. Рильський, Леся Українка, П. Тичина, В. Сосюра, Л.Глібов, Т.Г.Шевченко, М. Підгірянка, О.Олесь, Л.Костенко, Т.Коломієць…)

 

-         А тепер технологія «Незакінчене речення». Завершіть подальші рядки віршів

Лесі Українки.

 

“Ні долі, ні волі у мене нема, зосталася…”

 

“Мамо, іде вже зима…”

 

“Сніг з морозом поморозив всі…”

 

“На хвилях зелених тремтять…”

 

“Вітерець весняний тихенько дише, немов діток тих…”

 

“Все ожило, усе загомоніло –

зелений шум, веселая луна!

Співало все, сміялось і бриніло.

А я …”

Незакінчене речення
Варіант ІІ

-         Завершіть фразу:

 

“Мені найбільше подобається вірш Лесі Українки … , тому що …”

 

“Лесю Українку називають Квіткою Волині, тому що …”

 

Метод ПРЕС 

- Знайдіть дієслова у фрагментах віршів Лесі Українки. Визначте їх час. Доведіть свою думку, користуючись такими етапами:

 

І. “Я вважаю, що …”

ІІ. “… тому, що …”

ІІІ. “… наприклад …”

ІV. “Отже, …”

 

І група

…Дівчаточко й хлоп’яточко

під деревцем скачуть,

простягають рученята

та мало не плачуть…

 

І група

…Дівчаточко й хлоп’яточко

під деревцем скачуть,

простягають рученята

та мало не плачуть…

 

ІІІ група

…Ждіте, ждіте, любі діти!

Літо знов прилине,

прийде мила годинонька,

як зима та згине…

ІV група

…Вийду в садочок та погуляю,

при місяченьку та й заспіваю.

Як же тут гарно, як же тут тихо.

В таку годину забудеш лихо!..

 

    V група

…На хвилях зелених тремтять

червонії іскри блискучі

і ясним вогнем миготять,

мов блискавка з темної тучі…

Карусель

-         Давайте позмагаємось, хто з вас є знавцем життя та творчості Лесі Українки.

                                                Запитання для «бережка»:

1. Назви дату народження та смерті поетеси.                         

2. Яке справжнє ім’я Лесі Українки?                           

3. Де саме народилася Леся Українка?                           

4. Як називався перший вірш поетеси?

5. У скільки років Леся Українка написала свій перший вірш?                 

6. Яким ім’ям підписала свій вірш «Конвалія» поетеса?

7. Хто порадив її взяти саме таке ім’я, з яким вона згодом стала відомою поетесою?

 8. Якою в дитинстві була Леся?

9. Яким ім’ям підписувала свої твори мати Лесі Українки?                           

10. Чи легким було дитинство Лесі Українки?                           

11. Чи писала Леся Українка казки?                           

12. Де померла Леся Українка?

13. Де поховано Лесю Українку?

14. Як Леся Українка навчалася в школі?

Відповіді:

1. 25.02.1871–01.08.1913

2. Лариса Петрівна Косач-Квітка

3. м. Новоград-Волинськ.

4. «Надія»

5. У 9 років.

6. Леся Українка.

7. Мама.

8. Допитливою, веселою, любила співати, гратися з братиком Михайликом, слухати народні пісні, казки, легенди.

9. Олена Пчілка.

10. Ні. Ще з дитинства їй довелось терпіти муки від невиліковної хвороби кісток, перенести кілька операцій.

11. Так.

12. м. Сурамі, Грузія.

13. У Києві на Байковому кладовищі.

14. Леся зовсім не відвідувала школи, хворіла, тому її вчителем була мама.

Акваріум

-         Свій перший вірш “Надія” Леся Українка написала у 9 років. Прочитайте його

уважно і дайте відповідь на запитання:

«Що є для людини Батьківщина?»

Третя група читає вголос ситуацію, обговорює її, застосовуючи метод дискусії. Треба дійти до спільного рішення за 3-5 хв.

Решта учнів слухають, не втручаючись у перебіг обговорення. Після завершення:

-         Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

-         Чи була ця думка достатньо доведена?

-         Який із аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

-         Висловіть свої доведення.

 

               Надія

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

                   Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

                   Поглянуть іще раз на рідну країну,

Поглянуть іще раз на синій Дніпро –

Там жити чи вмерти, мені все одно;

                   Поглянуть іще раз на степ, могилки,

                   Востаннє згадати палкії гадки…

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

 

«Дерево рішень»

           Постановка проблеми: Прочитайте рядки вірша Т. Г. Шевченка. Про які права та обов’язки тут іде мова?

«…Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь…»

          «У громадян нашої держави є право на освіту. Обговоріть, чи дотримується це

право, які є позитивні і негативні явища, як покращити доступ громадян до якісної

освіти?»

-         Обговоріть ці питання у групі і озвучте свої рішення.

 

 

 

 

 

 

 

 

Право на освіту

Позитивні явища

Негативні явища

 

 

Як покращити доступ до якісної освіти?

 

 

 

 

Займи позицію
(Зміни позицію)

 

Розгляньте 4 ілюстрації, написані до віршів Лесі Українки. Ви, напевно, здогадалися до яких вони віршів.

Займіть позицію біля тієї ілюстрації, споглядання якої викликає у вас позитивні, добрі емоції. Обґрунтуйте свою позицію.

Ви вислухали різні точки зору, чи не змінив хто-небудь з вас своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Причину переходу обґрунтуйте.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Планета Земля б´є на сполох!

Екологічний тренінг 

Вступне слово.

Вдихнімо на повні груди повітря і замислимося над нашим ставленням до природи, щоб не перейти тієї грані, за якою здатен зупинитися час і зникнути простір.

Екологія... Це слово супроводжує мільйони цифр: кожна хвороба, вимерлий вид, забруднене повітря, вода, ґрунти, тонни відходів. Цифри забуваються, а залишається слід у душі, доторкнутися якої можна тільки живим словом.

Ще Сенека писав: «Жити в злагоді з природою, значить – жити щасливо».

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу  життю людей, тому навчально-виховна діяльність школи має бути спрямована на виховання екологічної культури учнів, щоб виросло покоління, яке охоронятиме довкілля.

-         Підійдіть, будь ласка, до мене 20 учасників. Об’єднаємося в групи.

-         Ми маємо 5 груп, 5 об’єктів природи: рослини, тварини, вода, ґрунт, повітря.

Займіть свої місця за столами.

-         Розприділіть, будь ласка, між собою ролі, ознайомтесь із своїми обов'язками. 

Спікер - ознайомлює членів із завданням, встановлює порядок виконання, пропонує членам групи почергово висловлювати свої думки, заохочує групу до роботи, підбиває підсумки роботи групи.

Секретар - коротко записує результати роботи, має право браги участь у підбитті підсумків роботи групи або допомагати доповідачеві.

Секундант - стежить за часом та заохочує групу до роботи.

Доповідач - чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.

-         А тепер ознайомтеся із правилами роботи в групі.  

Правила  роботи в групі

ü Уважно слухай товариша.

ü Не критикуй! Не принижуй!

ü Пам'ятай про взаємоповагу.

ü Маєш право промовчати.

ü Дотримуйся визначеного часу.

Питання збереження природи завжди стояло на першому місці, а тепер воно ще більше загострюється.

Ліси, луки, річки… Одвічна краса природи. Та чи ж вічна вона? Чи буде отак і завтра, і через роки, століття? Побоювання ці небезпідставні. Чимало лиха навколишньому середовищу заподіяно людиною. Вирубані ліси, затоплені землі, понівечені дерева, забруднені річки і моря… Людина активно впливає на природу. І вплив цей не завжди бажаний.

Дорогі друзі! Сьогодні ми з вами зібралися для того, щоб поговорити про екологію в нашому рідному краї, про ту небезпеку, яка загрожує Землі, а значить і нам, бо ми з вами на ній живемо.

Всім відомо, що природа на Землі сформувалася до появи людини. Первісні люди були такою ж частиною природи, як і дикі звірі, а головною їх проблемою був голод. 

І пізніше, щоб не вмерти з голоду, люди навчилися вирощувати хліб і розводити домашніх тварин. Але їхньою проблемою були інфекційні хвороби, що розводилися від накопичення сміття і бруду.

Ще пізніше, щоб зробити своє життя багатшим і зручним, люди стали змінювати природу, розвивати технічний прогрес, забруднювати все навколо.

Теперішньою проблемою всіх людей на Землі є “екологічні” захворювання природи.

Природа схожа на організм людини, тільки дуже великий. Як дихальна система постачає в людський організм кисень, так і ліси збагачують киснем повітря Землі.

Як кровоносна система живить всі клітини людського організму, так криниці, річки, озера і моря несуть воду та поживні речовини до всього живого на планеті.

З давніх–давен українці шанобливо ставилися до криниць, джерел. Берегли і леліяли їх, бо добре знали, що вода – то джерело життя на Землі.

Та в шаленому ритмі атомної епохи ми по іншому стали дивитись на світ. Усе брали від природи “не чекаючи милостей”, а з віддачею не поспішали.

І ось прийшов час, коли природа вже не може віддавати, коли вона волає, кричить: “Людино, захисти, врятуй мене від самої себе!”

Це крик, за цими словами гірка істина. Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи.

Це – парниковий ефект на Землі.

Зменшення озонового шару в стратосфері.

Проблема чистої води.

Кислотні дощі.

Причиною ракових захворювань людей і тварин у 70 % випадків є порушення взаємодії організму і навколишнього середовища.

Щорічно планета втрачає десятки видів тварин і рослин, які заносяться до Червоної книги під звуки траурних маршів екологічної катастрофи.

Важко поранена, плаче хвора Земля. І Чорнобиля тривожний дзвін закликає до розуму.

 

Вправа 1.

Запишіть, що непокоїть вас зараз, які проблеми мають  рослини, тварини, вода, ґрунти, повітря? Кожна група висловлюється відповідно до свого роду діяльності.

-         Як бачимо, є  багато проблем, хвороб, які тягнуть за собою інші. Земля хворіє.

А що робимо з людиною, коли вона хвора? Дуже важливо хворобу попередити, але коли вже вона виникла, слід лікувати.

 

 

 

 Вправа 2.  Об’єкти природи

А тепер кожна група дайте відповіді на запитання:

-         Яка Ваша роль у природі? 

-         Які процеси порушують Ваші функції на Землі? 

-         Що може статися з іншими складовими світу природи (об’єктами природи) внаслідок порушення Ваших функцій?  

-         Ми бачимо, що все в природі взаємопов’язано. Один ніби то незначний 

руйнівний процес може потягти за собою цілу низку порушень інших складових об’єктів природи.

         Вправа 3.  Точка зору

-         Уявіть себе маленькою краплинкою, піщинкою, якоюсь рослинкою, тваринкою, киснем.

        Складіть коротку розповідь про себе за запитаннями:

Я маленька…..

 

  • Де ти?
  • Що ти бачиш?
  • Кого ти любиш?
  • Про що ти мрієш?
  • Кого боїшся?
  • Хто тобі каже “Дякую”?
  • З ким дружиш?
  • Для чого живеш?

 

-         Ми побачили, що будь-яка найменша частинка природи, виконує величезну

роль в навколишньому середовищі.

         

         Вправа 4. Реальні цифри

Близько 500 млн. автомобілів щорічно викидають в атмосферу Землі 400 млн. т. оксидів вуглецю, понад 100 т. вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю. Промислові підприємства, теплові електростанції, засоби  автотранспорту щорічно спалюють понад 5 млрд. тон вугілля, нафти і більше трильйона кубометрів газу. А в природні водойми щорічно спускається близько 500 млрд. тонн промислових і побутових стоків, у тому числі кілька млн. тонн нафти. Щорічно в промисловому виробництві утворюється 2100 млн. тонн твердих відходів, із них 338 млн. тонн потенційно небезпечні.

Вчені стверджують, що у наступні 20-30 років через зміни в навколишньому середовищі, спричинені людською діяльністю, світ може втратити більше мільйона видів рослин і тварин.

 

Пам’ятайте!

Кожної години на нашій планеті:

1700 актів продуктивної землі стає пустелею;

близько 2000 дітей помирає з голоду;

55 чоловік отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин;

1000 чоловік вмирають від отруєння водою;

2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі;

5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають.

Кожної хвилини:

знищується більше 51 акра тропічних лісів;

використовують близько 35000 барелів нафти;

знищується 50 тонн родючого ґрунту через неправильне його використання;

виділяється більше 12000 тонн вуглекислого газу в атмосферу.

Чи знаєш ти…

 - На кожного мешканця села припадає в середньому 150 – 200 кг сміття на рік.

 - 80% усіх хвороб – від екологічних негараздів.

 - Щогодини п’ять-шість видів живих істот зникають з лиця Землі.

 - На місці багаття ґрунт утрачає родючість на п’ять - сім років.

 - Скільки живе сміття в природі? Папір – місяць, бляшанка – 60 – 100 років,     

поліетиленові мішки 10- 20 років, пластик – 400 років, скло – 1000 років.

  • Чому такі сумні цифри?
  • Хто винен в такому становищі довкілля?

 

          Вправа 5. Диспут

  • Чи потрібно будувати атомні електростанції?
  • Колись існував вислів “мирний атом”...

-         Дві групи доводять, що треба, а три групи доводять, що не потрібно.

-         Опоненти ви переконалися, що потрібно шукати альтернативу.

Розвиток ядерної енергетики в багатьох країнах світу становить загрозу радіоактивного зараження значних територій. XX століття поправу назване століттям розщеплення атома. Найбільші досягнення людського розуму стали причиною найбільших людських нещасть. У пам'яті людей живі жахи бомбардувань Хіросіми й Нагасакі, трагедія Чорнобиля. Аварія на Чорнобильській АЕС — найбільша і найважча за всю історію викорис­тання атомної енергетики. Загальна площа радіоактивного забруднен­ня в цілому досягла 25 тис. км2. Загальна кількість жертв і потерпілих становить 50 тис. осіб, із зараженої території вивезено 90 тис. жи­телів, виведено з ладу 14 підприємств і 15 будівельних організацій, за­гублено

90 тис. м2 житлових будинків і 10 400 власних будівель. На за­брудненій території сьогодні проживає близько 2млн осіб. Останнім часом народилося близько 14 тис. дітей-інвалідів, збільшилася кіль­кість психічних і онкологічних захворювань у дітей. Моральні, фізич­ні й матеріальні втрати неможливо виміряти.

          Ядерні вибухи також роблять свій внесок у збільшення дози опро­мінення людини. Радіоактивні опади від випробувань в атмосфері розносяться по всій планеті, підвищують загальний рівень забруд­нення.

       Протягом останніх років вплив радіації інтенсивно позначається на здоров'ї людей. Рак — найбільш серйозний з усіх наслідків опро­мінення людини за малих доз. Змінюється діяльність щитовидної залози. У Києві, наприклад, утричі збільшилася кількість онкозахворювань, у п'ять разів — ендокринної системи, у 31 раз — органів дихання. Усе це наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

 

Казка про мирний атом

Пробудилось сонечко ласкаве,

Кинуло проміннячко на трави.

Джмелик миттю виглянув з віконця:

-         Здрастуй, ранок! Здрастуй, любе сонце!

 

Вмився, як завжди, краплистою росою,

Радий, задоволений собою.

Полетів на поле, де ромашка

Дасть нектару на сніданок трішки.

 

Ось і поле, ось і та берізка,

Де росте білесенька ромашка.

Але що це? Джмелик все кружляє –

Він красуню-квітку не впізнає.

 

Листячко сухе і почорніле,

Пелюстки покручені, зів’ялі…

-         Мила подруго, це хто таке зробив?

Хто таку біду тобі вчинив?

 

Я вже бачила себе в росинці,

Помогти не може навіть сонце.

Як же жити мені тепер в полі?

Де шукати порятунку й долі?

 

Коник-стрибунець в траві скакав,

Чув розмову їх і так сказав:

-         Цю біду зробив проклятий атом,

Гинуть квіти, трави і природа-мати.

 

-         Де шукати цього лиходія,

Що нам горе таке заподіяв,-

Крикнув Джмелик грізно і сердито:

-         Треба по заслузі засудити.

 

Вітерець, який гуляв у лозах,

Промовив в розпачі крізь сльози:

-         Туди лети, де станція велика,

Ось там наша біда і наше лихо.

 

Летить наш Джмелик. Ось ріка,

Вода в турбіни витіка

І творить силу, що на диво

Енергію дає бурхливу.

-         Нема тут атомів! Все під силу

Воді річній, не май сумніву.

Тобі туди, я точно знаю:

Там станція, де атом проживає.

 

Так річка Джмелику сказала

І хвилькою йому вказала,

Куди летіти далі треба, -

Й комашка піднялася в небо.

 

Знесиливсь Джмелик, все літає,

Вітрець легенько підганяє.

Ось місто, ось камінні мури

І атомні реактори за ними.

 

Це ви мене шукаєте, напевне?

І бачить Джмелик щось непевне:

Сіреньку постать, яка каже раптом:

-         Я той, кого шукаєте, я – атом.

 

-         Це ти красу полів знівечив,

Життя і долю друзів покалічив?

За все тобі прийдеться заплатити,-

Вже Джмелику й не сила говорити.

 

І враз щось сильно зашуміло –

Це сірі атоми злетілись:

-         Послухай, Джмелику і Вітре,

Ми скажем правду - ви повірте.

 

-         Не ми біду на вас послали,

Не через нас ви постраждали:

Це люди наші збайдужіли,

Безпеки правила забули.

 

-         Ми хочем з вами в мирі жити,

Завжди допомагати і служити.

Ми ж всім даєм енергію життя,

Даруєм світло в дім й тепло.

 

-         В майбутньому надіятися будем:

Чорнобиля ніколи в нас не буде.

Земля хай мирний атом знає,

На станціях хай вишні зацвітають.

                                                    Л.Ф.Горщар

 

          Вправа 6. Так це чи ні?

  • Хто є “ Найстрашніший звір на Землі ”? Чому?……….
  • “ Сучасна людина фактично обожествила саму себе. Але вона – фальшиве божество. Створене нею на Землі – не рай, а кошмар, до якого вона сама адаптується все меншою мірою і який вже не може задовольнити її соціальних, психологічних, духовних і естетичних запитів ” (Е. Голдсміт)

 

-         Отож, бережімо природу в першу чергу від самих себе, не будьмо тим

страшним звіром, пам’ятаймо, що ми частина тої природи. Будьмо добродушними і мудрими.

          Вправа 7. Надія лише на тебе, людино! 

  • “ Природа – такий самий унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко, а відновити неможливо ” (І. Бородін)
  • “ Жорстокість і неуцтво не думають про майбутнє ” (М. Реріх)

                Прохання до Людини

  • Ми, рослини, ...
  • Ми, тварини, ...
  • Я, повітря, ...
  • Я, ґрунт, …
  • Я, вода, ...

                Надія лише на тебе, Людино!

Висновок.

                Ми  познайомилися з п’ятьма велетнями-чарівниками у нашому довкіллі: рослини, тварини, вода, ґрунт, повітря. І коли кожен із нас буде знати про них ще більше, берегтиме і турбуватиметься, то наше довкілля стане чистим і гарним, придатним для життя. 

                Ви бачите, який цікавий і загадковий світ, яка чудова планета Земля. І для того, щоб всі на ній жили, треба людині про це турбуватися, берегти наше довкілля. Бо все на Землі взаємопов’язане. Струмочки течуть у ріки, ріки – у моря, моря з’єднані в океани. І від того, чи чистий струмочок, залежить чистота Світового океану,  а від того, чи чисте повітря, залежить життя тваринного і рослинного світу.

                Тому завдання кожної людини – берегти нашу планету, а особливо ту територію, де вона живе сьогодні, де будуть жити її діти взавтра. Людина – розумна істота, наділена великими можливостями, тому на неї покладаються великі надії у збереженні планети Землі.

 

 

 

Бо це – Земля! Для всіх землян колиска.

Несе усіх в космічне майбуття.

І хоч планет круг Сонця ціла низка,

Вона одна, що дала всім життя!



Обновлен 18 янв 2016. Создан 17 янв 2016